Кінець Відкритих Дверей
MRQ (і попередні RMR) раніше вважалися рятувальним колом для команд Tier-2 та нових колективів. Це була не лише можливість потрапити на Major, а й шанс на визнання, спонсорство та забезпечене майбутнє. Останніми роками такі команди, як Bad News Eagles, що кваліфікувалися та справили враження, або нещодавній успіх Lynn Vision Gaming, стали можливими завдяки цим шляхам кваліфікації.
З їх скасуванням 32 команди тепер обиратимуться безпосередньо на основі своїх VRS-рейтинґів, які розраховуються протягом кількох місяців змагань. Отже, якщо ваша команда не демонструвала стабільні результати протягом шести місяців, ви не отримаєте навіть шансу.
Система, Орієнтована на Еліту
Щоб зрозуміти наслідки, важливо розглянути, як VRS працює. Згідно з інформацією від Valve, рейтинги ґрунтуються на поєднанні таких показників:
- Пропонована Винагорода: Грошовий приз, зароблений командою, порівняно з командами, що отримали найбільше фінансів.
- Зібрана Винагорода: Загальна вартість призового фонду команд, яких перемогли.
- Мережа Суперників: Міра конкурентоспроможності на основі команди, які були переможені.
- Фактор LAN: Додаткова вага за перемоги на LAN-турнірах.
В даному контексті система більше вигідна командам Tier-1. Вони беруть участь у більшій кількості змагань з великими призовими фондами, зустрічають сильніших суперників і частіше грають на LAN-турнірах. Навіть середні результати команди Tier-1 приноситимуть більше балів, ніж вереврази команди Tier-2 за успішні виступи на менш значущих онлайн-турнірах.
Ситуація ускладнюється тим, що турніри Tier-2 рідко проводяться на LAN, що позбавляє їх одного з ключових факторів VRS. Якщо команда стабільно не виграє на своєму рівні та не проб’ється до елітних змагань, таких як ESL Pro League, їй нелегко буде поборотися за рейтинґи.
Зростаючий Розрив
Видалення MRQ змінює умови кваліфікації, але ще більше підкреслює вже існуючий розрив. Команди Tier-1 вже мають переваги, такі як інфраструктура, регулярні LAN-відії і гарантійні запрошення. Тепер, з кваліфікацією Major, що цілком базується на VRS, команди-андердоги повинні працювати набагато більше, щоб здобути визнання.
Valve не обмежує кількість турнірів Tier-2, які можуть проводити організатори, що може створити більше регіональних можливостей. Але просто проводити турніри для заробітку VRS-очок не є життєздатним варіантом. VRS є порівняльним; ви отримуєте більше очок за перемогу над командами з вищими VRS-рейтинґами, а перемога над місцевими командами не вплине суттєво на ваш рейтинг.
Це створює парадокс: команди Tier-2 повинні грати більше, перемагати частіше та обігрувати сильніших суперників, проте їхні можливості обмежені наявними турнірами та силою їхніх супротивників.
ESL Pro League: Єдиний Місток?
Існує кілька можливостей, наприклад, ESL Pro League, яка пропонує рідкісну комбінацію змагань Tier-1 та Tier-2. Ці події слугують майданчиком, де новачки можуть залучити увагу та заробити цінні VRS-очок. Але такі події не часто проходять.
Для команд Tier-1, які зазнають труднощів, це також може бути катастрофою – один невдалий сезон може призвести до падіння їхньої позиції та потрапляння у хаос турнірів Tier-2, де відновитися буде значно складніше.
Візія Valve: Уніфіковано, Але Не Інклюзивно?
Мотивація Valve зрозуміла. Шляхом стандартизації кваліфікації через VRS вони усувають зайві етапи та об’єднують конкурентне середовище. Вони прагнуть, щоб третій сторони змагань безперешкодно інтегрувалися в екосистему Major, а VRS сприяє цьому.
Проте, таке рішення позбавляє «чарівності» Major: історій про випадкових героїв, «підйом на вершину» та романтики команд-андердогів. У системі, яка винагороджує лише найкращих у тривалій перспективі, елемент несподіванки та чистота відкритих змагань ризикують зникнути.
Що Можна Поліпшити?
Valve не зобов’язані скасовувати зміни, але їм слід створити більше значущих можливостей отримання VRS для команд, які розвиваються. Ось кілька пропозицій з нашого боку:
- Обов’язкові відкриті кваліфікації для певної кількості подій Tier-1.
- Надання стимулів для турнірів Tier-2, що проходять на LAN.
- Обмеження максимальної ваги призових грошей у турнірах Tier-1.
Дайте можливість менш сильним командам дихати. Якщо ви вирішили скасувати MRQ, потрібно запропонувати альтернативні шляхи до визнання.
Фінальний Висновок: Обережний Песимізм
На папері рішення про скасування MRQ кореспондує довгостроковій візії послідовності та цілісності. Але на практиці це ризикує відсунути команди, які тільки починають, ще далі від елітного кола, до якого вони прагнуть увійти.
Якщо Valve не зрівноважить систему VRS з більшою доступністю, прозорістю і справедливістю, Budapest Major може стати лише першим з багатьох турнірів, де Major буде “не для всіх”, а лише для вибраних.
